Алатар-камінь
У море-океані, на острові Буяні, лежить біл-горюч Алатар-камінь. З-під Алатар-каменя течуть усі ріки цілющі живою водою і світ обіймають. З-під Алатар-каменя тече розжареним місивом вогняна ріка Калка – калена ріка. Вона оперезує світ і коле його на двоє. З одного боку Калки – Ява, з другого – Нава. Від тієї ріки сморід йде, тому вона іще називається Сморідна, або Смородина. Понад рікою Калкою висить Кален-міст, він з’єднує Яву і Наву, і ще називаєься Калиновий міст. Він гойдеється понад Калкою і то щезне, то з’явиться.
Алатар-камінь пупом світу із неба впав – усі витоки ним тримаються і замкнені ним. І висічено на Алатар-камені карби Сварожі – ключі до замків. Хто Алатар-камінь знайде – усі його бажання здійсняться.
А витязям, що за славою йдуть, Алатар-камінь на розпуттях доріг зустрічається і написано на ньому, яка доля на котрій із доріг витязя жде.
У море-океані, на острові Буяні, де лежить Алатар-камінь, росте Зелений Дуб. У його верховітті співають чарівні пісні Кумаюнь – диво-птиця Велеса і Альконст – диво-птиця Хорса. Коло них у вітті Зеленого Дуба співають птиці-матері усього живого на світі. У гілках Дуба Зеленого сховано смерть Кий Щека Безсмертного.
Кален-міст понад рікою Калкаю стераже Триголовий Змій. Витязі на Калиновому мосту вступають із Триголовим Змієм у бій.
У море-океані, на острові Буяні, лежить біл-горюч Алатар-камінь. На тому камені сидить Дівчина – Зоря Ясна Калина Красна. Вона зашиває криваві рани.
Алатар – букв. «біл-горюч»
аль – головний, білий
атар – вогонь, як вселенський початок творчого натхнення
Прибирання на Хоривиці 24-го жовтня
|
Збираємося у цю суботу - 24.10.2009, о 10:00 за адресою Андріївський Узвіз 22-б (внизу, біля металевих сходів).
Продовжуючи традицію прибирання Хоривиці від сміття, цього разу проведення заходу ініційоване Подільською РДА.
Усім буде видано відповідний інвентар та спецодяг, а також всіх частуватимуть гарячим чаєм.
Контактний телефон – 050-312-45-24
|
Прибирання на Хоривиці 5-го вересня
|
Чотири місяці пройшло з “минулої акції“
і “Зеленої Толоки“ на Замковій Горі.
Маємо констатувати – настав час знову узятися за сміттєві мішечки і граблі та навести порядок.
Збираємося у суботу 05 вересня о 10:00 біля пам’ятника Сагайдачному на Контрактовій. Рукавичками і пакетами забезпечуємо.
Спільна праця має деякі особливості, одна з яких - можливість зробити велику кількість роботи швидко та без надриву, при цьому ви добре проведете час, адже поруч будуть люди, яких також турбує чистота та затишок рідного міста.
Після акції знаходимо гарне місце, спілкуємося, відпочиваємо.
Контакти - 8-068-355-91-56.
|
ВИДИБАЙ, ПЕРУНЕ!
Свято у День Незалежності України
24 серпня 2009 року
19.08.2009
|
Організатори:
Собор Українських Звичаєвих Громад
Початок о 9:00 біля Подільської пристані на Дніпрі
у Києві, навпроти вулиці Спаської
Свято відродження справедливості –
повернення Кумира Перуна.
Колись, тисячу років тому, його зрушили зі свого місця на Києвій горі і вкинули у Дніпро. Він плив рікою у хвилях, а люди плакали і кричали у слід: «Видибай, Перуне!». Тепер, у наші часи, ми повернемо Кумира Перуна – перенесемо на руках від Дніпра на Києву гору і встановимо на своє місце.
…Перун йде…
…повертається до нас з-під рук Майстрів…
… Майстри за роботою …
Читати далі...
|
Автобус под названием «Купало»
|
Свой фарт можно поймать только в ночь
перед летним солнцестоянием
Недаром наши предки сказывали о волшебном цветке папоротника – кочедыжнике, уверяли, что споровое растение, с которым подобная метаморфоза в принципе невозможна, таки дает цвет в эту ночь – яркий, неимоверной красоты. И предки ведь на самом деле не шутили. Просто образно выражались: они подразумевали уникальный шанс, успех, фарт, который действительно ожидает каждого в купальскую ночь. Каждого, кто готов его найти и принять.
Читати далі...
|
|
19-21 червня 2009
Свято Купайла
ЖИВИЙ ВОГОНЬ у Вінниці
Цього року у Вінниці започатковується Міжнародний козацький фестиваль звичаєвої культури "Живий вогонь". Його проведення сприятиме відродженню й популяризації національних традицій, об`єднанню українців та гілок українського козацтва, зміцненню та розвитку відносин між регіонами України та сусідніми державами.
На Фестиваль запрошені гості з Польщі, Білорусі, Кубані, Болгарії та інших країн.
Запрошуємо! Приїзжджайте до Вінниці!
Анонс УНІАН
Програма фестивалю
|
|
Ярмарок, гори і Свято у Космачі
Космач – мальовниче селище в Карпатах
Вітчизна Олекси Довбуша
Край казкових таємничих гір і привітних мудрих людей.
Перлиною цьогорічного весняного свята у Космачі було
велетенське ВОГНИЩЕ від дров’яного стосу 14 метрів заввишки.
1-3 травня
Світлини – ярмарок, гори і свято
Автор фото Валерій Лонжанський / Православ
|
|
Світлини з прибирання Хоривиці
16 травня
Доброчинна акція Зелена Толока - "Вулиця" на Замковій горі"
Як корисно коли думки багатьох людей зосереджуються на одній справі!
А особливо коли ця справа прибирання Хоривиці.
Читати далі...
|
|
16 травня - конференція "Буття українців"
У суботу 16 травня 2009 року проходитиме чергова
науково-практична конференція "Буття українців".
Місце проведення - Кіквідзе, 32.
Початок о 10:00.
|
|
Світлини з прибирання Хоривиці
25 квітня
У заході взяли участь:
"Товариство Хоривичі"
"Праві Автономи"
"Українське Вільне Козацтво"
Дякуємо подільськії держадміністрації, яка взялася вивезли зібране сміття з підніжжя гори.
Дякуємо усім небайдужим, хто приймав участь у роботі.
Гора стала чиста, як віддалені закутки Тибету :)
Читати далі...
|
25 квітня, прибирання на Хоривиці
Субота, 25 квітня 2009
Весна, настав час зібратися разом і провести чудовий день за корисною справою.
Багато людей для відпочинку виїжджають на природу за місто, але непотрібно далеко ходити, Замкова Гора у центрі, ідеальне місце для проведення вільного часу. Єдине, що потрібно, то це прибрати там.
Спільна праця має деякі особливості, одна з яких - можливість зробити велику кількість роботи швидко та без надриву, при цьому ви добре проведете час, адже поруч будуть люди, яких також турбує чистота та затишок рідного міста.
|
Збираємося о 10:00,
в кінці вулиці Фролівської, біля підйому на Хоривицю.
(підходити краще з Контрактової площі.)
З собою бажано мати: одяг, який не шкода, пакети для сміття, вологі серветки.
|
Після акції знаходимо гарне місце, спілкуємося, відпочиваємо.
Беріть з собою печиво та канапки.
Контактний телефон: 8-068-355-91-56
22 - 23 квітня
Красна Гора
Свято Лелі і Юрая
Святий Юрай по межах ходить,
По межах ходить да жито родить,
Із єдиного колосочка да буде жита бочка!
Урай, Юрай, Вирій - уособлення і уявимий образ Бога Єдиного і Множинного, як єдиного багатокомпонентного явища - рою птахів високо в небі: єдність в польоті і кожен самостійно летить, - споконвічне українське уявлення правильного світового і соціального устрою; несе у собі поняття про колообіг життів і безсмертя: смерть, як відліт на зимівлю у теплі краї - Луки Сварожі і повернення звідти на весні для продовження роду на Землі; Урай/ Юрій - згідно українського народного звичаю: держатель ключів до Вирію і володар звірів, себто, Кола Звірів - Зодіаку; інші уявні образи Бога Єдиного і Множинного, що бережуться в народі - Урай явится людям у вигляді роси, снігу, дощу; персоніфікований образ Урая/ Юрая/ Святого Юрія - вершник на білому коні у білому одязі, озброєний списом, Білобог, герой-змієборець і мандрівний лицар, герой кобзарських пісень-сказань, родових переказів і казок.
[1]
Давно, давно тойо було
Кругом землі море лягло.
А у морі том жив лютий змєй,
Щодня збирав оброче з людзей.
Давалі змію да оброку
На кожний двор па чалавєку.
Віддалі вже з кожного двора,
Прийшла пора і на царя.
||||- Царю, царю прибирайся
||||Ці сам ідзі, ці жонку шлі.
Жонку свою пашкадавав,
Дочку красу к морю паслав.
Сінє море хвалюєцца.
З сіня мора змій випливає,
З пашчи огонь викидає.
Царьовночка спужалася,
За біл камінь сховалася.
Аж скуль взявся тут да Юрай,
Пагнав да моря сваго коня,
Прибив змія злотим капйом,
Розсік змія вострим мячом.
По царівні цар сльози л'є
А Юрій у двор дачку везе
Перед Юр'єм уклонівся цар,
Питається дачку даці у дар.
||||- Не треба мнє таких даров
||||З сваєй дачкой бувай здаров!
…
|
|
Карсна Гора - дводенне весняне свято:
22 квітня - свято Лелі, 23 квітня - свято Юрая: "Святий Юрай як се затрубив, всю кригу розбив, дерева розвив" [1]. Належить до циклу Лелечих свят, пов'язаних із сезонними міграціями перелітного птаха лелеки, котрий є традиційним образним уособленням Вирію/ Урайа/ Юрая. Дівочі святкування 22 квітня називаються Лельник, а ім'я дочки Сварога і Лади - Леля є сенс вважати спряженим з назвою птаха "лелека". Леля - богиня юності і дівочої краси, за християнської доби - це "царівночка", або "панночка" з кобзарських пісень і псалмів про двобій Юрая із змієм, а Юрай - молодий парубок, котрий іще не думає про одруження і сім'ю, натомість мріє про далекі походи, подвиги і славу.
1. Літ.: Генеалогія богів давньої України, В. Войнович, 2007
|
Великдень Дажбожий - 22 березня
Свято на Хоривиці в неділю о 10.00
- Ой Весна-красна, що нам принесла?
- Ой виинесла тепло і доброє літечко!
Малим дітонькам побіганнєчко,
Старим бабонькам поседіннєчко,
Красним дівонькам на співаннєчко,
А господарям на робітячко,
А старим дідам – раду радити,
Раду радити – пиво варити,
А к якому дню – свят Великодню!
Також запрошуємо на Свято Великодня у с. Маньківка,
вул. Куйбишева 115,
початок 22 березня о 10:00.
Добиратися з Автовокзалу рейсом Київ – Маньківка.
Автобус відправляється о 9:20, 14:20 та 18:00.
По додаткову інформацію звертатися до Славомира
за телефоном 8-097-965-84-60.
|
Великдень Дажбожий – свято весняного рівнодення: святкуємо перший день перемоги Сонечка-Дажбо над Темрявою - день стає довшим за ніч. Як у всі Дажбожі свята на обряд для освячення треба принести писанки-крашанки, бо Сонечко – це наше Яйце-Райце, котре Дажбо нам на життя у бездонні підвісив, аби наша Земля ним удержана була.
У
Великдень Дажбожий Земля з Сонцем вінчається, аби восени було багато від сонечка земних плодів.
Великдень Дажбожий – свято Весни, скресання криги, льодоходів, бурхливих повеней, із снігом дощів, атож у веснянках, гаївках повінь різних настроїв і роздумів про перипетії життя.
- Рання весна вскресла – що ти нам принесла?
- Принесла я росу – дівоцьку красу,
Дівоцька краса, як навесні роса,
В меду ся купала, в вині випливала.
- Весна наша красна, що ти нам принесла?
- На житечко росу, на парубків красу,
Парубоцька краса, як зимняя роса:
В смолі потопає, дьогтем виринає.
- Весна наша красна, що ти нам принесла?
- На пшеницю росу, на дівочок красу.
Ця гаівка застерігає молодь від не вінчаної близькості, нагадуючи про покарання: парубків обливали смолою, а дівчатам обмазували ворота дьогтем.
Прийшла до нас Весна красна,
Гаївочку нам принесла:
Для панночок гаївочку,
Для парубків мандрівочку.
Гайвка-застереження: парубок, із панночкою в гаї погулявши, потім може і втекти.
І таке інше…. –
Розлилися води на чотири броди.
оооооооооГей дівки, Весна-красна, зілля зелененьке!
У першому броді соловей щебече,
У другому броді зозуленька кує,
У третьому броді конечок заржав,
В четвертому броді дівчинонька плаче.
Соловей щебече, садки розвиває,
Зозуленька кує, бо літечко чує,
Конечок заржав, він доріженьку почув,
Дівчинонька плаче, за нелюба йдучи.
- Ой Весна, Весна, де ти бувала, де пробувала,
Що ти провідала, що прочувала?
- Відала голубонька з сизими крильцями,
Принесла додому, пустила додолу,
Поставила водиці, посипала пшениці.
Да голубонько да не їсть, да не п’є,
Чогось то він хмурий, невеселий.
- Ой ти голубочку, чому ти не п’єш,
Своєї голубоньки ждеш?
- Узяв голубочку за білу ручку,
Узяв під полу, приніс додому,
Приніс додому, пустив додолу,
Пішов з голубкою під зелений дубочок,
Виходить оттуди сизий соколочок –
Розбив, розлучив пару голубців.
Великдень Дажбожий – це свято, яке надихає силами на майбутні звершення, за для котрих ми маємо проганяти Зиму із серця і прикликати Весну.
Проженімо Зиму
З гори да в долину,
Да в той мох, де плут здох,
Да покличемо Весну
Хорошую, красну
І к собі, і к собі!
Веснянки, гаївки
Антологія українського міту, В. Войтович, 2006р.
Картина «Гаївки». Худ. І. Сколоздра. 1985р.
